-
1 key
1. n1) ключ (від замка тощо)2) ел. важільний перемикач, кнопка4) визначник (рослин, тварин)5) роз'яснення; розгадка6) ключова позиція7) правильний шлях до чогосьkey to the heart — вірний шлях (ключ) до серця
8) тех. клин; шпонка; засув, чека9) архт. замок склепіння (арки)10) бот. крилатка11) муз. ключ; тональністьkey tone — тоніка, основний тон
12) клавіша; клапанthe keys of a pianoforte — клавіші (клавіатура) фортепіано
13) тон мови14) стиль мови15) жив. тон, відтінок (у барвах)16) заст. набережна17) заст. піщана мілинаkey actor — амер. провідний актор
key bed (groove, seat, way) — тех. шпоночна канавка
key lighting — кін. основне освітлення
key line — амер., розм. заголовок в один рядок; виноска, що пояснює умовні знаки
key man — незамінний (провідний) працівник; фахівець
key move — дебют; перший хід (у розв'язанні шахової задачі)
key signature — муз. ключовий знак
key word — ключове слово; колонтитул
to deliver one's keys — здаватися, визнавати себе переможеним
to give smb. the key of the street — виселити когось з квартири, викинути когось на вулицю
to hold the key of smth. — тримати щось під контролем, мати повну владу над чимсь
2. v1) замикати на ключ2) використовувати умовні позначки3) тех. заклинювати, закріпляти шпонкою4) тел., рад. працювати ключем5) муз. настроювати музичні інструментиkey up — збуджувати, накручувати, напружувати
* * *I [kiː] n1) ключ ( від замка); ключ (для заводу годинникового механізму, настроювання мyз. інструмента е т. п.); гайковий ключ; eл. ключ, кнопка, важільний перемикач2) ключ (до вправ, розв'язання задач); підрядковий переклад, дослівник; визначник (рослин, тварин); роз'яснення, розгадка3) ключова позиція (що забезпечують доступ, вхід, контроль) вірний шлях ( до чого-небудь), ключ4) тex. клин; шпонка; чека, засув5) бyд. клинчаста цегла; apxiт. замок, ключ склепіння або арки6) бoт. крилатка7) aмep. студент привілейованого університету ( за нагрудним значком у вигляді ключа)8) обч. клавішаgolden /silver/ key — хабар; підкуп
II [kiː] athe power of the keys — Папська влада; право відпущення гріхів
1) головний, основний, ведучий, провідний2) ключовий, опорний3) кiнo, фoтo основний4) cпeц. дескрипторний5) визначальний, розпізнавальнийIII [kiː] v2) використовувати умовні позначки, значки, символи3) тex. заклинити, закріпити шпонкою4) радіо, тeл. працювати ключемIV [kiː] n1) клавіша; клапан ( духового інструмента); pl клавіатура (рояля, комп'ютера)2) мyз. ключ, тональність3) тон мовиall in the same key — монотонно; стиль мови; тон, відтінок (кольору, фарби)
4) "ключ", тональність (фотознімка, кінокадру)V [kiː] v1) настроювати музичний інструмент (тж. key up)2) пристосовувати ( до чого-небудь); приводити у відповідність ( із чим-небудь)3) cпopт. (on) наглядати за відповідним номером команди супротивника; "опікувати" (супротивника; футбол, хокей)VI [kiː] n; амер.острівець, кораловий риф ( біля узбережжя Флориди е Вест-Індії)VII [kiː] n; сл.кілограм (особл. марихуани або героїну) -
2 key
I n1. ключ (до вирішення/ пояснення чогось)2. ключова позиція (що забезпечує доступ, вхід, управління тощо); вірний шлях (до чогось)- key determinant (of one's foreign policy) вирішальний/ визначальний фактор (зовнішньої політики)- key elements (of a draft resolution etc.) ключові/ основні моменти (проекту резолюції тощо)- key industries провідні галузі промисловості- key man незамінний/ провідний працівник/ фахівець- key point опорний пункт- key position ключова позиція- key problem ключова проблема- key provisions (of a treaty etc.) основні/ ключові положення (договору тощо)- key terrain тактично важлива місцевість- key to a political situation ключ до розуміння політичної ситуації- key to a problem ключ до вирішення проблеми- to deliver one's keys здаватися, визнавати себе переможеним- to hold the key of smth. тримати щось під контролем, мати повну владу над чимсьII adj ключовий, основний, провідний -
3 key
I [kiː] 1. n1) ключ (тж. перен.); розга́дка, код2) підрядко́вий пере́клад; ві́дповідь до зада́чі тощо3) муз. ключ; тона́льність, тонmajor [minor] key — мажо́рний (міно́рний) тон
in a minor key перен. — у міно́рному то́ні, су́мно, журли́во
all in the same key — одномані́тно, моното́нно
4) висота́ го́лосуto speak in a high [low] key — розмовля́ти го́лосно (ти́хо)
5) жив. тон, відті́нок ( у барвах)6) кла́віша; pl клавіату́ра7) тех. клин, шпо́нка8) ел. ключ, кно́пка, перемика́чmagnetic key — електромагні́тний ключ
telegraph key — телегра́фний ключ
9) attr. головни́й, ключови́й, основни́й; керівни́й, провідни́й, кома́нднийkey industries — провідні́ га́лузі промисло́вості
key point — орієнти́р, вузлови́й пункт
key positions — кома́ндні пози́ції
••to hold the keys of smth. — трима́ти щось під контро́лем (у свої́х рука́х)
2. vgolden [silver] key — хаба́р, пі́дкуп
1) замика́ти ключе́м2) тех. закли́нювати; закріпля́ти кли́ном (шпо́нкою)3) муз. настро́ювати4) рад. працюва́ти ключе́м•- key upII [kiː] nриф; мілина́ -
4 key
1) ключ ( шифру тощо); розгадка2) головний, провідний, вирішальний, принциповий (про думки, рішення тощо)•- key money
- key personnel of a court
- key to handcuffs
- key to a set of handcuffs
- key witness -
5 key
I [kiː] n1) ключ ( від замка); ключ (для заводу годинникового механізму, настроювання мyз. інструмента е т. п.); гайковий ключ; eл. ключ, кнопка, важільний перемикач2) ключ (до вправ, розв'язання задач); підрядковий переклад, дослівник; визначник (рослин, тварин); роз'яснення, розгадка3) ключова позиція (що забезпечують доступ, вхід, контроль) вірний шлях ( до чого-небудь), ключ4) тex. клин; шпонка; чека, засув5) бyд. клинчаста цегла; apxiт. замок, ключ склепіння або арки6) бoт. крилатка7) aмep. студент привілейованого університету ( за нагрудним значком у вигляді ключа)8) обч. клавішаgolden /silver/ key — хабар; підкуп
II [kiː] athe power of the keys — Папська влада; право відпущення гріхів
1) головний, основний, ведучий, провідний2) ключовий, опорний3) кiнo, фoтo основний4) cпeц. дескрипторний5) визначальний, розпізнавальнийIII [kiː] v2) використовувати умовні позначки, значки, символи3) тex. заклинити, закріпити шпонкою4) радіо, тeл. працювати ключемIV [kiː] n1) клавіша; клапан ( духового інструмента); pl клавіатура (рояля, комп'ютера)2) мyз. ключ, тональність3) тон мовиall in the same key — монотонно; стиль мови; тон, відтінок (кольору, фарби)
4) "ключ", тональність (фотознімка, кінокадру)V [kiː] v1) настроювати музичний інструмент (тж. key up)2) пристосовувати ( до чого-небудь); приводити у відповідність ( із чим-небудь)3) cпopт. (on) наглядати за відповідним номером команди супротивника; "опікувати" (супротивника; футбол, хокей)VI [kiː] n; амер.острівець, кораловий риф ( біля узбережжя Флориди е Вест-Індії)VII [kiː] n; сл.кілограм (особл. марихуани або героїну) -
6 key
спрямовуючий виступ; ключ (на корпусі ІС) -
7 key in
phr vобч. друкувати, вводити з клавіатури -
8 key on
phr vвключити, ввімкнути -
9 key up
phr vзбуджувати, накручувати, роздувати -
10 key in
phr vобч. друкувати, вводити з клавіатури -
11 key on
phr vвключити, ввімкнути -
12 key up
phr vзбуджувати, накручувати, роздувати -
13 key up
накру́чувати, збу́джувати, напру́жувати -
14 key
n направляючий виступ; шпонка -
15 key
1. n2) клавіша, кнопка; перемикач3) шплінт; шпонка4) код; шифр2. v2) шифрувати; кодувати -
16 key to a set of handcuffs
English-Ukrainian law dictionary > key to a set of handcuffs
-
17 key to handcuffs
= key to a set of handcuffs ключ до наручників -
18 key-note
n1) муз. основний тон, тоніка2) основна думка; провідна ідея; основний принцип; лейтмотивkey-note speech — вступне слово; промова особи, що відкриває з'їзд (конференцію); основна доповідь (на з'їзді тощо)
-
19 key insurance
-
20 key money
См. также в других словарях:
Key — (k[=e]), n. [OE. keye, key, kay, AS. c[ae]g.] 1. An instrument by means of which the bolt of a lock is shot or drawn; usually, a removable metal instrument fitted to the mechanism of a particular lock and operated by turning in its place. [1913… … The Collaborative International Dictionary of English
KEY — ist das englische Wort für Schlüssel, und damit Bestandteil von Anglizismen: Key Account Key Account Manager etc. Key steht im Sinne von Cay für eine kleine flache Insel: insbesondere die Florida Keys, Inselkette im US Bundesstaat Florida, USA:… … Deutsch Wikipedia
Key — may refer to: Building* Key, Carpentry: timber or metal wedges used across or between two or more members to act as a tightening agent. * Key, Painting: to rough the surface of previous coats of paint to allow a secure bond for the next or top… … Wikipedia
Key — ist das englische Wort für Schlüssel, und damit Bestandteil von Anglizismen: Key Account Key Account Manager etc. Key steht im Sinne von Cay für eine kleine flache Insel: insbesondere die Florida Keys, Inselkette im US Bundesstaat Florida, USA:… … Deutsch Wikipedia
KeY — is a formal software development tool that aims to integrate design, implementation, formal specification, and formal verification of object oriented software. It supports programs written in Java (more precisely: in a superset of Java Card) and… … Wikipedia
key — key1 [kē] n. pl. keys [ME keye < OE cæge, akin to OFris kei, kēia, to secure, guard] 1. an instrument, usually of metal, for moving the bolt of a lock and thus locking or unlocking something 2. any of several instruments or mechanical devices… … English World dictionary
key to — ˈkey to [transitive] usually passive [present tense I/you/we/they key to he/she/it keys to present participle keying to past tense keyed to … Useful english dictionary
Key — Key, v. t. [imp. & p. p. {Keved}; p. pr. & vb. n. {Keying}.] 1. To fasten or secure firmly; to fasten or tighten with keys or wedges. Francis. [1913 Webster] 2. (Computers) To enter (text, data) using keys, especially those on a keyboard; to… … The Collaborative International Dictionary of English
key — adj: of vital importance (as in a business organization) esp. so as to be specially insured to the benefit of an employer key man key employee insurance Merriam Webster’s Dictionary of Law. Merriam Webster. 1996 … Law dictionary
key — Ⅰ. key [1] ► NOUN (pl. keys) 1) a small piece of shaped metal which is inserted into a lock and rotated to open or close it. 2) an instrument for grasping and turning a screw, peg, or nut. 3) a lever depressed by the finger in playing an… … English terms dictionary
key — key, a. Essential; most important; as, the key fact in the inquiry; the president was the key player inthe negotiations. [PJC] … The Collaborative International Dictionary of English